Перейти до вмісту (натисніть Enter)
КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРИМУВАННЯ РОЗВИТКУ: ГРІНВОШИНГ І ТАКСОНОМІЧНА ФРАГМЕНТАЦІЯ У ТЕОРЕТИКО-ІГРОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ (in English)
Резнікова Н.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Панченко В.Г.
Гусарова К.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0001-8101-0363
Гриценко Я.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0005-5705-8339
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні грінвошингу і таксономічної фрагментації як раціональної поведінки учасників кліматичного регуляторного простору в умовах конкуренції регуляторних режимів, а також у концептуалізації функціонального ізоморфізму грінвошингу і міжюрисдикційного таксономічного арбітражу. В статті розглянуто сутність таксономічної фрагментації як стратегії вищого порядку в архітектурі політики стримування розвитку. Обґрунтовано, що співіснування більш ніж двох десятків таксономій сталої діяльності і практика грінвошингу у корпоративній сфері не можуть бути адекватно пояснені через категорії інституційної слабкості, технічних труднощів гармонізації або недостатньої політичної волі. Окреслені явища становлять раціональну поведінку учасників в умовах, коли правила колективної дії подаються як універсальні, але фактично функціонують як механізм асиметричного перерозподілу вигод.
У результаті дослідження показано, що практика конкуренції регуляторних режимів у сфері кліматичного регулювання структурно відповідає п’яти класичним стратегічним конфігураціям взаємодії: проблемі безбілетника, стратегії «розори сусіда», трагедії громад, дилемі в’язня і проблемі асиметричної інформації. Встановлено, що грінвошинг на корпоративному рівні і таксономічний арбітраж на рівні юрисдикцій становлять функціонально ізоморфні стратегії, які ґрунтуються на тотожному структурному ланцюгу: асиметрія інформації - інтерпретативна гнучкість - маніпулятивне переозначення діяльності - отримання ренти без відповідних витрат на структурну адаптацію. Обґрунтовано, що таксономічна фрагментація виконує роль стратегії вищого порядку, яка переносить регуляторний конфлікт з рівня поведінки учасників у межах єдиних правил на рівень самих правил, переозначуючи відхилення від кооперації як «альтернативну кооперативну стратегію».
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні теоретико-ігрової рамки, яка інтерпретує грінвошинг і таксономічну фрагментацію не як дисфункції, а як раціональні стратегії учасників у фрагментованій регуляторній практиці. Запропоновано концепт регуляторного кліматичного ізоморфізму як структурної тотожності стратегічних конфігурацій у різних сегментах кліматичного регуляторного простору, що виявляється у відтворенні єдиного функціонального ланцюга незалежно від масштабу актора, інституційного рівня і типу регуляторного інструменту; у межах цього концепту корпоративний грінвошинг і міжюрисдикційний таксономічний арбітраж розкрито як дві масштабні маніфестації єдиного патерну. Удосконалено підхід до типологізації регуляторних відповідей на грінвошинг і таксономічний арбітраж. Дістало подальшого розвитку положення про стримувальну функцію конкуренції регуляторних режимів, що реалізується через асиметричний доступ учасників до формування таксономій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
екологічне регулювання, декарбонізація, зміни клімату, регуляторна конкуренція, зелена економіка, санкції, арбітраж, кліматична політика, Паризька угода, CBAM
ПОСИЛАННЯ
1. Chala V., Orlovska Yu. Green economy development: Methodological approach. Baltic Journal of Economic Studies. 2021. Vol. 7, No. 3. Pp. 203-208.
2. Орловська Ю. В., Чала В. С., Глущенко А. В. Політика ЄС щодо зеленої економіки та інновацій: підручник / за заг. ред. Ю. В. Орловської. 2-ге вид., допов. Дніпро : УДУНТ, 2025. 232 с.
3. Орловська Ю. В., Дригола К. В., Балтакса Д. Г. Теоретичний бекграунд зеленої економіки в рамках світової парадигми сталого розвитку. Економічний простір. 2020. № 160. С. 23-27.
4. Чала В. С., Орловська Ю. В., Глущенко А. В. Зелена економіка ЄС в глобальних постіндустріальних вимірах: українські перспективи: монографія / за заг. ред. проф. В. С. Чалої. Дніпро : УДУНТ, 2025. 552 с.
5. Clift R., Wright L. Relationships between Environmental Impacts and Added Value along the Supply Chain. Technological Forecasting and Social Change. 2000. Vol. 65. Pp. 281-295.
6. Панченко В. Г., Резнікова Н. В. Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої суперечності лібералізму. Ефективна економіка. 2016. № 1. С. 1-6.
7. Sally R. Classical liberalism and international economic order: studies in theory and intellectual history. London: Routledge, 1998. 186 p.
8. Reznikova N., Grod M. Institutionalization of climate change combat in the EU and socio-economic effects of industry decarbonization. Actual Problems of International Relations. 2024. Vol. 158, No. 1. Pp. 59-69.
9. Панченко В. Г., Пінчук Ю. В. Декаплінг як нова форма реалізації міжнародної економічної політики США і КНР. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 9. С. 51-58.
10. Dankevych V., Dankevych E., Bondarchuk N., Strilchuk V. The European Green Deal: A roadmap for sustainable nature management in a decentralized environment. The Problems of Economy. 2021. Vol. 47, No. 1. Pp. 185-191.
11. Getman A. P., Danilyan O. G., Dzeban O. P., Kalynovskyi Y. Y., Crespo J. E. International legal environmental protection: Historical aspect. Revista Notas Historicas y Geograficas. 2021. Vol. 27. Pp. 389-413.
12. Medvedieva M., Yedeliev R., Reznikova N., Nanavov A., Grydasova G. European strategy for achieving climate neutrality and analysis of legal instruments for its implementation. Social and Legal Studios. 2024. Vol. 7, No. 2. Pp. 64-74.
13. Oberthür S., von Homeyer I. From emissions trading to the European Green Deal: The evolution of the climate policy mix and climate policy integration in the EU. Journal of European Public Policy. 2022. Vol. 30, No. 3. Pp. 445-468.
14. Sun X., Mi Z., Cheng L., Coffman D., Liu Y. The carbon border adjustment mechanism is inefficient in addressing carbon leakage and results in unfair welfare losses. Fundamental Research. 2023. Vol. 4, No. 3. Pp. 660-670.
15. Tsybuliak A. Evolution of theories of ecological modernization as a manifestation of the increasing risk of the international economy: actualization of sustainable business practices in the conditions of digital transition. Економічний простір. 2025. № 201. С. 370-377.
16. Резнікова Н. В., Грод М. І. Формування інституційної підтримки розвитку циркулярної економіки та її сталого фінансування в Європейському Союзі. Економіка України. 2023. № 11 (744). С. 52-75.
17. Грод М., Резнікова Н. Роль ЄЦБ у розвитку циркулярної економіки в ЄС. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 21. С. 39-48.
18. Птащенко О. В., Архипова Д. Є. Глобальні проблеми людства: стан і перспективи вирішення. Бізнес Інформ. 2020. № 10. С. 478-484.
19. Дугінець Г., Яценко О., Панченко В. Міжнародний досвід повоєнного відновлення: тригери соціально-економічного розвитку в умовах децентралізації. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. 2024. Vol. 328, No. 2. Pp. 497-505.
20. Цибуляк А. Екологічний імператив парадигми сталості vs право на розвиток: у пошуках інституційних механізмів досягнення системного компромісу. Ефективна економіка. 2025. № 4.
21. DiMaggio P. J., Powell W. W. The Iron Cage Revisited: Institutional Isomorphism and Collective Rationality in Organizational Fields. American Sociological Review. 1983. Vol. 48, No. 2. Pp. 147-160.
22. Olson M. The Logic of Collective Action: Public Goods and the Theory of Groups. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1965. 176 p.
23. Hardin G. The Tragedy of the Commons. Science. 1968. Vol. 162, No. 3859. Pp. 1243-1248.
24. Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 280 p.
25. Axelrod R. The Evolution of Cooperation. New York: Basic Books, 1984. 241 p.
26. Akerlof G. A. The Market for “Lemons”: Quality Uncertainty and the Market Mechanism. Quarterly Journal of Economics. 1970. Vol. 84, No. 3. Pp. 488-500.
27. Spence M. Job Market Signaling. Quarterly Journal of Economics. 1973. Vol. 87, No. 3. Pp. 355-374.
