Перейти до вмісту (натисніть Enter)
СТАЛИЙ РОЗВИТОК І СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Досліджено концептуальні засади сталого розвитку в контексті трансформації глобальної економіки та посилення ролі стратегічного маркетингу як макрорівневого інструменту формування конкурентоспромож-ності національних економічних систем. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі економічного зростан-ня до парадигми створення довгострокової цінності, що базується на інтеграції економічних, соціальних, еко-логічних та інституційних факторів. Визначено, що сталий розвиток виконує функцію системної платформи стратегічного маркетингу, яка формує інвестиційну привабливість держав через механізми екологічної від-повідальності, соціальної стабільності та інституційної довіри. Доведено, що сучасна глобальна конкуренція набуває характеру конкуренції за сприйняття та репутацію економічних систем.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
сталий розвиток, стратегічний маркетинг, глобальна економіка, конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість, економіка цінності, природний капітал, інституційна якість, репутаційна економіка.
ПОСИЛАННЯ
1. Бабух І. Б., Гордіца Т. М. Сталий розвиток регіонів України : загальноконцептуальне розуміння та механізм реалізації в умовах децентралізації. Бізнес-навігатор. 2025. Вип. 1(78). С. 166-171.
2. Vasyltsiv T. G., Lupak R. L., Kunytska-Iliash M. V. (2021). Strategic approaches to the effective use of intangible assets as a condition for strengthening the competitiveness of enterprise. Науковий вісник Полісся. 2021. № 2(2(14). С. 8–15.
3. Геєць В. Інститути у розширенні технологічної модернізації економіки України. Журнал європейської економіки. 2016. Т. 15, №. 3. С. 255-265.
4. Дорогунцов С., Горбач Л., Хвесик М., Пастушенко П. Екосередовище і сучасність : підручник. К. : ВД «Кондор», 2008. 576 с.
5. Жученко А. М. Концепція сталого розвитку регіону : передумови формування та фактори впливу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип. 9. С. 63-66.
6. Євтушенко Н. О., Дрокіна Н. І., Савенко Н. В. Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства : теоретичний аспект. Економічний простір. 2020. № 156. С. 129-135.
7. Кендюхов О. В., Кривчиков А. А. Ефективність управління інноваційним процесом на підприємстві : методика бенчмаркингу. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2013. Т. 1, Вип. 1. С. 16-20.
8. Мельник Л. Г. Екологічна економіка : підручник. 3-е вид. випр. і допов. Суми : Ун-ка книга, 2006. 367 с.
9. Миcьків Г. В., Пacінoвич І. І. Cтaлий рoзвитoк і coціaльнa відпoвідaльніcть в умoвaх війни в Укрaїні. Віcник Нaціoнaльнoгo універcитету «Львівcькa пoлітехнікa». Cерія «Прoблеми екoнoміки тa упрaвління». 2023. Т. 7, № 1. С. 21-36.
10. Петкова Л. О., Марущак Д. Ю. Сталий розвиток регіонів України в умовах європейського підходу до децентралізації. Економіка регіонів. 2017. № 3 (59). С. 58-65.
11. Петролюк Ю., Гребенюк Н. Сталий розвиток як стратегічна перевага для підприємства. Економіка та суспільство. 2024. № 68.
12. Стороженко О., Васюренко О. Стратегчні орієнтири сталого розвитку України в умовах кризових змін. Сталий розвиток економіки. 2026. № 2(59). С. 235-243.
13. Тарасюк О. В. (2025). Теоретичні засади формування концепції сталого розвитку та її практична реалізація на сучасному етапі розвитку суспільства. Економіка, управління та адміністрування. 2025. № 1(111). С. 51-63.
14. Spangenberg J. H. Institutional sustainability indicators : An analysis of the institutions in Agenda 21 and a draft set of indicators for monitoring their effectivity. Sustainable Development. 2002. Vol. 10, No. 2. Рp. 103-115.
