Перейти до вмісту (натисніть Enter)
НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПОЛІТИКИ ТА РОЗРИВ У ЦИФРОВИХ НАВИЧКАХ ЯК ЧИННИКИ НЕРІВНОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ СТАРШОГО ВІКУ
Ткаленко Н.В.
Михайловська О.В.
Кутова М.А.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено проблему формування нерівності на ринку праці серед працівників старшого віку в умовах прискореної цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена тим, що цифровізація змінює зміст праці, підвищує вимоги до цифрових компетентностей, посилює потребу в постійному навчанні та водночас створює ризики професійного виключення для осіб старших вікових груп. Метою статті є обґрунтування впливу прискореної цифровізації на участь працівників старшого віку в ринку праці через невідповідність політики та розрив у цифрових навичках як чинники посилення нерівності й професійного виключення. Методика дослідження ґрунтується на якісному концептуальному аналізі, систематизації чинників впливу, причинно-наслідковому моделюванні та онтологічному представленні взаємозв’язків між цифровізацією, політикою, навичками, нерівністю, зайнятістю та участю в трудовій діяльності. У результаті визначено, що нерівність не може пояснюватися лише індивідуальним браком цифрових компетентностей, оскільки значну роль відіграють інституційні умови доступу до навчання, перекваліфікації, професійного супроводу, психологічної підтримки та адаптації робочих місць. Обґрунтовано, що ключовими механізмами формування нерівності є невідповідність політики потребам цифрової економіки та спричинений нею розрив між вимогами ринку праці й наявними навичками працівників старшого віку. Показано, що несвоєчасні або фрагментарні заходи підтримки можуть посилювати технострес, зменшувати мотивацію до навчання та поглиблювати ризики виключення із зайнятості. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час формування та вдосконалення політики підтримки працівників старшого віку в умовах цифрової трансформації ринку праці. Запропонований підхід дає змогу виявляти не лише сам факт цифрового розриву, а й конкретні механізми його поглиблення, що створює підґрунтя для розроблення більш гнучких програм безперервного навчання, перекваліфікації та підвищення цифрових компетентностей з урахуванням вікових особливостей, професійного досвіду та різного початкового рівня цифрової підготовки працівників. Це дозволяє визначити ключові точки втручання, у яких узгоджені дії державної політики, системи освіти, а також роботодавців здатні не лише зменшити цифровий розрив, а й підтримати професійну мобільність і забезпечити довше активне працевлаштування працівників старшого віку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифровізація, працівники старшого віку, невідповідність політики, розрив у навичках, нерівність на ринку праці, онтологічне моделювання, навчання впродовж життя, DIGI-net
ПОСИЛАННЯ
1. Autor, D. H. (2015). Why are there still so many jobs? The history and future of workplace automation. Journal of Economic Perspectives, 29(3), 3–30.
2. Cedefop. (2020). Empowering adults through upskilling and reskilling pathways: Volume 2: Cedefop analytical framework for developing coordinated and coherent approaches to upskilling pathways for low-skilled adults. Publications Office of the European Union.
3. COST Association. (n.d.). CA21107 - Work inequalities in later life redefined by digitalization (DIGI-net). Retrieved July 1, 2026, from
4. Dimitriou, L., Theocharous, C., & Mavrikiou, P. (2026). Digital adaptation by adults aged 50–75 years: A study in Cyprus. Social Education Research, 7(1), 49–64.
5. European Commission. (2025). The Union of Skills: Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (COM/2025/90 final). EUR-Lex.
6. Eurostat. (2025). Digitalisation in Europe: 2025 edition. European Commission.
7. Genkova, P., Rašticová, M., Tometten, L., Langmann, E., Deller, J., Wehage, M., Mosene, K., Kater, M., Stratmann, L., Gehring, L., Lang, F., von Redwitz, A., & Walwei, U. (2025). Age and digitalization in work (DIGI-net Policy Document 4). COST Action CA21107.
8. Nedeljko, M., Gu, Y., & Bostan, C. M. (2023). The dual impact of technological tools on health and technostress among older workers: An integrative literature review. Cognition, Technology & Work, 26, 47-61.
9. Ní Léime, Á., O’Neill, M., O’Sullivan, M., & Wijeratne, D. (2024). Digitalisation and older workers in Ireland: Policy challenges and recommendations (DIGI-net Policy Document 2). University of Galway.
10. OECD. (2025a). OECD Employment Outlook 2025: Can we get through the demographic crunch? OECD Publishing.
11. OECD. (2025b). Trends in adult learning: New data from the 2023 Survey of Adult Skills. OECD Publishing.
12. Rašticová, M., Lakomý, M., Pavelek, O., Šerá, E., Versal, N., & Balytska, M. (2023). Inequalities in the labour market in the context of digitalisation (DIGI-net Policy Document 1). Mendel University in Brno.
13. Spijker, J. J. A., Barlın, H., Dritsaki, M., Gu, Y., Klavina, A., Korkmaz Yaylagul, N., Kulla, G., Mercan, M. A., Orhun, E., Sevcikova, A., Unim, B., Yildizer, G., & Tofan, C. M. (2025). The impact of digital technology on the physical health of older workers: Scoping review. JMIR Aging, 8, e78406.
14. Tofan, C. M., Ševčíková, A., Korkmaz Yaylagul, N., Kulla, G., Yıldızer, G., Mercan, M. A., Barlın, H., Gu, Y., Nilsson, K., Grad, D. A., Rocha Gomes, J., & Spijker, J. (2026). Redefining social support: A scoping review of the effects of digital technologies on the social support of older workers. BMC Public Health, 26, 542.
15. van Dijk, J. A. G. M. (2017). Digital divide: Impact of access. In P. Rössler, C. A. Hoffner, & L. van Zoonen (Eds.), The International encyclopedia of media effects. Wiley.
16. van Dijk, J. A. G. M. (2020). The digital divide. Polity Press.
17. Versal, N., Rašticová, M., Marchak, D., Bondini, I., Ignatyuk, A., Tkalenko, N., Prykaziuk, N., Balytska, M., Tereshchenko, H., Yatsenko, L., & Prozorov, Y. (2025). Workers 55+ in the digital age: Challenges and opportunities in Ukraine (DIGI-net Policy Document 5). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
18. World Health Organization. (2021). Global report on ageism.
19. Xhumari, M., Rašticová, M., Ní Léime, Á., Stopka, P., Versal, N., & Balytska, M. (2024). Older workers in the labour market: Challenges in Albania and the Western Balkans (DIGI-net Policy Document 3). University of Tirana.
