ТІНЬОВА ІНФРАСТРУКТУРА ГЛОБАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ: ЯК САНКЦІЙНИЙ ТИСК ПОРОДЖУЄ ПАРАЛЕЛЬНІ КОНТУРИ ЛОГІСТИКИ ТА ФІНАНСУВАННЯ (in English)

Панченко В.Г.
Маріупольський державний університет
https://orcid.org/0000-0002-5578-6210
Резнікова Н.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Рєзніков В.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0002-3579-3114
Подольчук Д.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0007-5239-4987
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.216.42-49

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено тіньову інфраструктуру глобальної торгівлі як структурний наслідок інфраструктурного декаплінгу та посилення санкційного тиску. Обґрунтовано, що обмеження доступу окремих держав до легальної інфраструктури міжнародного товароруху зумовлює формування не лише відкритих паралельних контурів, а й прихованого контуру, який відтворює функції критичної інфраструктури поза межами дії міжнародних механізмів контролю. Доведено, що тіньові практики, які в наявних дослідженнях переважно розглядаються як окремі явища, доцільно трактувати як цілісну інфраструктуру з власною архітектурою та внутрішньою логікою самовідтворення.
Запропоновано двоконтурну модель тіньової інфраструктури, що поєднує матеріально-логістичний і фінансово-цифровий контури. Матеріально-логістичний контур охоплює тіньовий флот, реєстри прапорів зі слабким наглядом та альтернативні механізми страхування, тоді як фінансово-цифровий контур включає розрахунки у стейблкоїнах і альтернативні платіжні канали. Встановлено, що взаємодія цих контурів забезпечує цілісне функціонування тіньової інфраструктури: матеріально-логістичний контур забезпечує переміщення товарів, фінансово-цифровий - переміщення пов'язаної з ними вартості, тоді як обидва одночасно приховують різні аспекти однієї й тієї самої торговельної операції. Унаслідок цього об'єктом приховування стають не окремі характеристики операції, а сама можливість зіставлення задекларованих відомостей із фактичним рухом товарів і фінансових потоків. Показано, що архітектурна взаємодія матеріально-логістичного та фінансово-цифрового контурів формує новий рівень стійкості тіньової торгівлі, за якого взаємозамінність окремих елементів забезпечує безперервність функціонування всієї системи навіть за умов посилення санкційного контролю. Обґрунтовано, що точковий вплив на окремі елементи тіньової інфраструктури змінює лише її конфігурацію, не порушуючи принципів функціонування всієї архітектури. Доведено, що ефективність політики детінізації визначається не масштабами санкційного тиску як такими, а здатністю впливати на інфраструктурні механізми координації логістичних, фінансових та інформаційних потоків. На цій підставі визначено, що найбільш результативним напрямом політики детінізації є вплив на інфраструктурні механізми, які забезпечують стійкість і здатність тіньової інфраструктури до самовідтворення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

детінізація, тіньова економіка, тіньовий флот, санкційний тиск, критична інфраструктура ланцюгів постачання, логістичні канали, фінансово-цифрова інфраструктура, стейблкоїни, платіжні системи, криптовалютні розрахунки

ПОСИЛАННЯ

1. Farrell H., Newman A. Weaponized Interdependence: How Global Economic Networks Shape State Coercion. International Security. 2019. Vol. 44, No. 1. Pp. 42-79.
DOI: https://doi.org/10.1162/isec_a_00351
2. Yeung H. W.-c. From Regional to Global and Back Again? A Future Agenda for Regional Evolution and (De)globalised Production Networks in Regional Studies. Regional Studies. 2024. Vol. 58, No. 7. Pp. 1480-1491.
DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2024.2316856
3. FACTBOX: Shadow Fleet Expands to Maintain Sanctioned Oil Flows. S&P Global Commodity Insights, 2025.
Link: https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/crude-oil/090325-factbox-shadow-fleet-expands-to-maintain-sanctioned-oil-flows
4. Braw E. The Threats Posed by the Global Shadow Fleet - and How to Stop It. Atlantic Council, 2024.
Link: https://www.atlanticcouncil.org/in-depth-research-reports/report/the-threats-posed-by-the-global-shadow-fleet-and-how-to-stop-it
5. Countering Shadow Fleet Activity through Flag State Reform. Royal United Services Institute, 2025.
Link: https://www.rusi.org/explore-our-research/publications/insights-papers/countering-shadow-fleet-activity-through-flag-state-reform
6. Macias III J. M., Jensen B. Ghost Busters: Options for Breaking Russia's Shadow Fleet. Center for Strategic and International Studies, 2025.
Link: https://www.csis.org/analysis/ghost-busters-options-breaking-russias-shadow-fleet
7. The 2026 Crypto Crime Report. Chainalysis, 2026.
Link: https://www.chainalysis.com/reports/crypto-crime-2026
8. 2026 Crypto Crime Report. TRM Labs, 2026.
Link: https://www.trmlabs.com/reports-and-whitepapers/2026-crypto-crime-report
9. Naím M. Illicit: How Smugglers, Traffickers, and Copycats Are Hijacking the Global Economy. New York : Doubleday, 2005. 340 p.
10. Shelley L. Dark Commerce: How a New Illicit Economy Is Threatening Our Future. Princeton : Princeton University Press, 2018. 368 p.
11. Collins J. The Currency of Global Crime: How Crypto Is Reshaping Illicit Economies. GI-TOC, 2026.
Link: https://globalinitiative.net/wp-content/uploads/2026/06/John-Collins-The-currency-of-global-crime-How-crypto-is-reshaping-illicit-economies-GI-TOC-June-2026.pdf
12. Woodman S., Armendariz A., Fiandor Gutiérrez M., Ellefson S. Crypto Giants Moved Billions Linked to Money Launderers, Drug Traffickers and North Korean Hackers. ICIJ, 2025.
Link: https://www.icij.org/investigations/coin-laundry/cryptocurrency-exchanges-binance-okx-money-laundering-crime
13. Targeted Report on Stablecoins and Unhosted Wallets: Peer-to-Peer Transactions. FATF, 2026.
Link: https://www.fatf-gafi.org/en/publications/Virtualassets/targeted-report-stablecoins-unhosted-wallets.html
14. The Global Illicit Economy: Trajectories of Transnational Organized Crime. GI-TOC, 2021.
Link: https://globalinitiative.net/wp-content/uploads/2021/03/The-Global-Illicit-Economy-GITOC-Low.pdf
15. World Drug Report 2021. Vienna : UNODC, 2021.
Link: https://www.unodc.org/unodc/en/data-and-analysis/wdr2021.html
16. Панченко В. Г., Пінчук Ю. В. Декаплінг як нова форма реалізації міжнародної економічної політики США і КНР. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 9. С. 51-58.
DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.9.51
17. Reznikova N., Panchenko V., Grod M. Global Infrastructure at the Point of Structural Decoupling: How Fragmentation and Renationalization Redefine Geoeconomic Competition. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2025. Вип. 1(165). С. 144-155.
DOI: https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.144-155
18. Panchenko V., Reznikova N., Grod M. Global Competition and the Policy of Development Restraint: Regulatory-Institutional Dimensions of Strategic Rivalry. International Economic Policy. 2025. Vol. 43, No. 2. Pp. 7-41.
DOI: https://doi.org/10.33111/iep.eng.2025.43.01
19. Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Перспективи формування нових центрів економічного зростання в умовах нової норми світової економіки як прояв неозалежності. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 11. С. 5-9.
Link: http://www.investplan.com.ua/pdf/11_2017/3.pdf
20. Резнікова Н. В. Теоретико-методологічні засади визначення економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2012. № 4(63). С. 38-42.
21. Panchenko V., Reznikova N., Podolchuk D., Vitchenko S. Business model transformation in the contextof geo-economic fragmentation: a differentiatedlandscape of competitive positions. Інвестиції: практика та досвід. 2026. No. 8. С. 238-246.
DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2026.8