Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЗА МЕЖАМИ РЕПУТАЦІЙНИХ РЕЙТИНГІВ: ГІБРИДНА МЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПОВ’ЯЗАНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРІВ
Субочев А.В.
Мусієць Т.В.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті розроблено методичний підхід до зіставлення репутаційної видимості міжнародних фінансових центрів із їхнім функціональним положенням у транскордонних фінансових мережах. Обґрунтовано необхідність розмежування трьох взаємопов’язаних, але не тотожних характеристик: конкурентоспроможності, що відображає інституційні, економічні, інфраструктурні та кадрові умови фінансової діяльності; репутаційної видимості, яка характеризує широту міжнародного професійного визнання; функціональної мережевої пов’язаності, що визначається місцем центру в системі спостережуваних транскордонних відносин. Доведено, що профіль пов’язаності Глобального індексу фінансових центрів доцільно трактувати як показник географічного охоплення професійних оцінок, а не як безпосередній вимір двосторонніх фінансових потоків. Запропоновано представляти міжнародну фінансову систему у формі спрямованої зваженої багатошарової мережі, окремими шарами якої є банківські вимоги, інвестиційні позиції, корпоративна власність, платежі та зв’язки фінансової інфраструктури. Визначено, що поєднання різнорідних відносин в одному показнику без належного теоретичного обґрунтування може приховувати економічні функції окремих центрів. Для оцінювання мережевого положення запропоновано використовувати вхідну та вихідну силу вузла, близькість і посередництво. На умовній матриці фінансових потоків показано, що ці показники ідентифікують різні ролі центру як джерела, одержувача, доступного вузла або посередника. Сформовано двовимірну діагностичну модель, яка дає змогу розрізняти інтегровані глобальні, репутаційно домінуючі, недостатньо визнані функціональні та периферійні фінансові центри. Запропонований підхід не формує універсального рейтингу, а виявляє відповідність або розбіжність між міжнародним визнанням і фактичним положенням центру в обраній фінансовій мережі. Модель має діагностичний характер і може застосовуватися для порівняння змін репутації та мережевого положення у часі. Практичне застосування потребує порівнянних двосторонніх даних і окремого оцінювання кожного мережевого шару.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
міжнародні фінансові центри, фінансові мережі, функціональна пов’язаність, репутаційна видимість, мережева центральність, транскордонні фінансові потоки, GFCI
ПОСИЛАННЯ
1. Buitrago R. R. E., Barbosa Camargo M. I. Institutions, institutional quality, and international competitiveness: Review and examination of future research directions. Journal of Business Research. 2021. Vol. 128. Pp. 423–435.
2. Solovjova I., Rupeika-Apoga R., Romanova I. Competitiveness enhancement of international financial centres. European Research Studies Journal. 2018. Vol. 21, No. 1. Pp. 5–17.
3. Wójcik D., Knight E., Pažitka V. What turns cities into international financial centres? Analysis of cross-border investment banking 2000–2014. Journal of Economic Geography. 2018. Vol. 18, No. 1. Pp. 1–33.
4. Hall S. Rethinking international financial centres through the politics of territory: Renminbi internationalisation in London’s financial district. Transactions of the Institute of British Geographers. 2017. Vol. 42, No. 4. Pp. 489–502.
5. Michael B. Globalization in practice: Does political participation change a financial centre’s competitiveness? Research in Globalization. 2024. Vol. 8. Art. 100216.
6. Jarvis D. S. L. Race for the money: International financial centres in Asia. Journal of International Relations and Development. 2011. Vol. 14, No. 1. Pp. 60–95.
7. Lane P. R., Milesi-Ferretti G. M. Cross-border investment in small international financial centres. International Finance. 2011. Vol. 14, No. 2. Pp. 301–330.
8. Wardle M., Mainelli M. The Global Financial Centres Index 39. London: Long Finance & Financial Centre Futures, 2026. 61 p.
9. Taylor P. J. Specification of the world city network. Geographical Analysis. 2001. Vol. 33, No. 2. Pp. 181–194.
10. García-Bernardo J., Fichtner J., Takes F. W., Heemskerk E. M. Uncovering offshore financial centers: Conduits and sinks in the global corporate ownership network. Scientific Reports. 2017. Vol. 7. Art. 6246.
11. Beaverstock J. V., Smith R. G., Taylor P. J. A roster of world cities. Cities. 1999. Vol. 16, No. 6. Pp. 445–458.
12. Alderson A. S., Beckfield J. Power and position in the world city system. American Journal of Sociology. 2004. Vol. 109, No. 4. Pp. 811–851.
13. Vitali S., Glattfelder J. B., Battiston S. The network of global corporate control. PLoS ONE. 2011. Vol. 6, No. 10. Art. e25995.
14. Haberly D., Wójcik D. Regional blocks and imperial legacies: Mapping the global offshore FDI network. Economic Geography. 2015. Vol. 91, No. 3. Pp. 251–280.
15. Opsahl T., Agneessens F., Skvoretz J. Node centrality in weighted networks: Generalizing degree and shortest paths. Social Networks. 2010. Vol. 32, No. 3. Pp. 245–251.
16. Brandes U. A faster algorithm for betweenness centrality. The Journal of Mathematical Sociology. 2001. Vol. 25, No. 2. Pp. 163–177.
17. Borgatti S. P. Centrality and network flow. Social Networks. 2005. Vol. 27, No. 1. Pp. 55–71.
18. Bassens D., van Meeteren M. World cities under conditions of financialized globalization: Towards an augmented world city hypothesis. Progress in Human Geography. 2015. Vol. 39, No. 6. Pp. 752–775.
