ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ СПІВПРАЦІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Яковенко І.В.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
https://orcid.org/0000-0003-0723-6377
Марухленко О.В.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
https://orcid.org/0000-0001-8050-6615
Панченко А.Г.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
https://orcid.org/0000 0001 9968 4921
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.204.356-362

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто державно-приватне партнерство (ДПП) як стратегічний напрям співпраці суб'єктів господарювання та органів державного і регіонального управління в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України. Проаналізовано законодавчі та організаційні засади запровадження ДПП, визначено його потенціал як ефективний інструмент відновлення економіки, залучення інвестицій та реалізації соціально зна-чущих проєктів. Окрему увагу приділено проблемам практичного впровадження механізмів партнерства, серед яких  інституційна інертність, недосконале нормативне забезпечення та брак стратегічного планування. За-пропоновано шляхи активізації участі приватного сектору в реалізації державних стратегічних завдань, включаючи визначення пріоритетних галузей, удосконалення процедур відбору партнерів та підвищення прозо-рості контролю реалізації проєктів. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні по-літики економічного розвитку та соціальної стабільності держави.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

державно-приватне партнерство, стратегічне управління, суб'єкти господарювання, державне управління, післявоєнна відбудова, інвестиції, соціальні проєкти, концесія, спільне фінансування, регіональний розвиток

ПОСИЛАННЯ

1. Liu, L.X., Clegg, S., & Pollack, J. (2023). The Effect of Public–Private Partnerships on Innovation in Infrastructure Delivery. Project Management Journal, No. 55(1). Pp. 31-49.
DOI: https://doi.org/10.1177/87569728231189989
2. Кнір М.О. (2018). Державно-приватне партнерство: світовий досвід і досвід України. Наукові записки Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія Економіка, № 10(38). C. 10–14.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2018_10_4
3. Mazzucato, M. (2018). The Entrepreneurial State: 10th anniversary edition updated with a new preface. London: Penguin Books. 304 p.
4. Quan, X., & Marte C.W. Solheim (2023). Public-private partnerships in smart cities: A critical survey and research agenda. City, Culture and Society, Vol. 32, 100491.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.ccs.2022.100491
5. Мігай Н. (2022). Моделі державно-приватного партнерства в управлінні логістичною інфраструктурою територій. Економіка та суспільство, № 45.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-48
6. Finocchiaro Castro, Massimo & Guccio, Calogero & Rizzo, Ilde, (2023). «One-size-fits-all» public works contract does it better? An assessment of infrastructure provision in Italy. Journal of Policy Modeling, Elsevier, Vol. 45(5). Pp. 994-1014.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpolmod.2023.07.003
7. Liu, T., & Fong, P.S.W. (2025). Towards an Enhanced Business Case Development for Public–Private Partnership (PPP) Projects: A Comparative Study of China and New Zealand. Buildings, No. 15(7). P. 1154.
DOI: https://doi.org/10.3390/buildings15071154
8. Захаріна О.В., Карпусь К.В. (2024). Інституційне забезпечення розвитку публічно-приватного партнерства. Державне управління: удосконалення та розвиток, № 129.
DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156.2024.12.18
9. Perazzini, S. (2020). Public-Private Partnership in the Management of Natural Disasters: A Review.
DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2006.05845
10. Gharaee, Hojatolah, Azami‐Aghdash, Saber & Tabrizi, Jafar. (2020). Public-Private Partnership Policy in Primary Health Care: A Scoping Review Protocol.
DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-23561/v1
11. Ukraine - Public Investment Management Diagnostic Assessment Report. (2022). Washington: The World Bank.
Link: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/099220101172369438
12. Круглов В.В., Стадник В.В. (2017). Державно-приватне партнерство як інструмент регіонального розвитку. Теорія та практика державного управління, Вип. 2. С. 78-84.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2017_2_14
13. Verkhovod, I., Sysoiev, O., Maruhlenko, O., Haleta, Y., & Polishchuk, N. (2025). Procesos de transformación en l'àmbit social bajo la ley marcial: retos y oportunidades. Interacción Y Perspectiva, № 15(2). Pp. 570-582.
14. Марухленко, О.В. (2021). Інвестиційний механізм публічної політики щодо розвитку соціального потенціалу регіонів України. Держава та регіони. Серія: Державне управління, № 1. C. 82-86.
DOI: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2019-3-100-105
15. Public-Private Partnerships: In Pursuit of Risk Sharing and Value for Money. (2008). OECD
Link: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2008/05/public-private-partnerships_g1gh8c7d/9789264046733-en.pdf
16. Вашев О.Є., Хижняк С.В. (2024). Державно-приватне партнерство: концептуальні засади та особливості впровадження в Україні. Державне будівництво, № 2(36). С. 68–82.
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2024-2-05
17. Krasnykov, Y., Ninyuk, I., Storozhenko, L., Marukhlenko, O., & Kruhlov, V. (2024). Impacto de los servicios digitales para los ciudadanos en la eficiencia de la administración pública. Telos: Revista De Estudios Interdisciplinarios En Ciencias Sociales, No. 26(1). Pp. 35-51.
DOI: https://doi.org/10.36390/telos261.04