РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК СТРАТЕГІЧНЕ РІШЕННЯ: РИЗИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

Долга Г.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ
https://orcid.org/0000-0003-2926-8505

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.213.292-297

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню релокації бізнесу як важливого стратегічного управлінського рішення в умовах економічної нестабільності, воєнних загроз та глибоких трансформацій ринкового середовища. У роботі розкрито економічну сутність релокації підприємств, обґрунтовано її теоретичні засади як інструменту адаптації до змін зовнішнього середовища та забезпечення безперервності господарської діяльності. Релокація розглядається не лише як вимушений крок, а як продумана стратегія, спрямована на збереження ресурсного потенціалу, персоналу та виробничих потужностей. Проаналізовано основні причини та передумови переміщення підприємств, зокрема вплив воєнних ризиків, руйнування інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів, зміну споживчих ринків і необхідність пошуку безпечніших та економічно доцільніших локацій. Визначено, що релокація є одним із механізмів підвищення гнучкості підприємства та його здатності до швидкої адаптації в кризових умовах. У статті оцінено вплив релокації на конкурентоспроможність підприємства та його стратегічну стійкість, доведено, що своєчасне переміщення може створювати нові можливості для розширення ринків збуту, оптимізації витрат та залучення інвестицій. Розроблено практичні рекомендації щодо мінімізації ризиків, пов’язаних із релокацією, та ефективного використання її потенціалу для забезпечення довгострокового розвитку бізнесу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

релокація, бізнес, стратегічне рішення, ризик, економічна нестабільність, воєнні загрози, ринкове середовище, підприємство, стратегія, кризові умови

ПОСИЛАННЯ

1. Вебер А. Теорія розміщення промисловості. Чикаго : University of Chicago Press. 1929. 256 с.

2. Krugman P. R. Arguing with Zombies: Economics, Politics, and the Fight for a Better Future. New York : W. W. Norton & Company, 2020. 435 р.

3. Портер М. Стратегія конкуренції : методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. Київ : Основи, 2018. 390 с.

4. North D. C., Wallis J. J., Weingast B. R. Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. Cambridge University Press. 2009. 254 р.

5. Федулова Л. І. Концептуальна модель інноваційної стратегії України. Економіка і прогнозування. 2012. № 1. С. 87–100.

6. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. Київ : Інститут економічного прогнозування НАН України, 2013. 1008 с.

7. Коломієць, В. О. Застосування мембранних технологій для концентрування та очищення харчових рідин / В. О. Коломієць, О. Ю. Шевченко. Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті : матеріали 91-ї Міжнар. наук. конф. молодих учених, аспірант і студ., (Київ, 7–11 квіт. 2025). Київ : НУХТ. Ч. 2. С. 176.

Link: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/49372

8. Грінка Т. І., Немченко Т. А. Нові стратегії менеджменту при цифровій трансформації бізнесу в Україні. Центрально-український науковий вісник. Економічні науки. 2023. № 9(42). С. 49-57.

DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2023.9(42).49-57

9. Лобунець, Т. В., Ямполь, Ю. В., & Журавльова, І. В. Інновації та цифрова трансформація у міжнародному менеджменті: вплив технологій на бізнес-процеси великих корпорацій. Актуальні питання економічних наук. Економічні науки. 2024. Вип. 2. С. 15-28.

DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13622756

10. Семенов А. Г. (2018). Фінансова стратегія в управлінні підприємствами : монографія. Запоріжжя : КПУ. 188 с.