Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У СТРАТЕГІЧНОМУ ПЛАНУВАННІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Корнага О.І.
Гарафонова О.І.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено використання цифрових технологій у стратегічному плануванні регіонального розвитку. Проаналізовано сучасні підходи до цифрової трансформації управління територіями, розглянуто ключові технології, такі як великі дані (Big Data), штучний інтелект (AI), геоінформаційні системи (GIS), хмарні обчислення та цифрові платформи. Визначено основні проблеми впровадження цифрових рішень у регіональному управлінні в Україні, зокрема недостатню цифрову інфраструктуру, низький рівень цифрової грамотності управлінців та фрагментарність нормативно-правового забезпечення.
Здійснено аналіз міжнародного досвіду цифрового стратегічного планування у розвинених країнах світу, а також окреслено можливості його адаптації до українських реалій. Запропоновано напрями вдосконалення використання цифрових технологій у регіональному розвитку, що включають створення інтегрованих цифрових платформ, застосування штучного інтелекту для прогнозування соціально-економічних тенденцій, підвищення цифрової компетентності державних службовців та удосконалення законодавчого регулювання.
Результати дослідження можуть бути використані органами державного управління, місцевими органами влади та іншими зацікавленими сторонами для розробки ефективних стратегій регіонального розвитку в умовах цифрової трансформації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
регіональний розвиток, цифрова трансформація, стратегічне планування, регіональний розвиток, великі дані, штучний інтелект, геоінформаційні системи, цифровізація, управління територіями
ПОСИЛАННЯ
1. Kourtit, K., Nijkamp, P., & Steenbruggen, J. (2017). The significance of digital data systems for smart city policy. Socio-Economic Planning Sciences, No. 58. Pp. 13-21
2. Batty, M. (2013). Big data, smart cities and city planning. Dialogues in Human Geography, No. 3(3). Pp. 274-279
3. Hashem, I.A.T., Yaqoob, I., Anuar, N.B., Mokhtar, S., Gani, A., & Khan, S.U. 2015). The rise of «big data» on cloud computing: Review and open research issues. Information Systems, No. 47. Pp. 98-115
4. Chourabi, H., Nam, T., Walker, S., Gil-Garcia, J.R., Mellouli, S., Nahon, K., ... & Scholl, H.J. (2012). Understanding smart cities: An integrative framework. In 2012 45th Hawaii International Conference on System Sciences(pp. 2289-2297). IEEE.
5. Allam, Z., & Newman, P. (2018). Redefining the smart city: Culture, metabolism and governance. Smart Cities, No. 1(1). Pp. 4-25
6. Albino, V., Berardi, U., & Dangelico, R.M. (2015). Smart cities: Definitions, dimensions, performance, and initiatives. Journal of Urban Technology, No. 22(1). Pp. 3-21
7. Nam, T., & Pardo, T.A. (2011). Conceptualizing smart city with dimensions of technology, people, and institutions. In Proceedings of the 12th Annual International Digital Government Research Conference: Digital Government Innovation in Challenging Times (pp. 282-291).
8. Neirotti, P., De Marco, A., Cagliano, A.C., Mangano, G., & Scorrano, F. (2014). Current trends in Smart City initiatives: Some stylised facts. Cities, No. 38. Pp. 25-36
9. Caragliu, A., Del Bo, C., & Nijkamp, P. (2011). Smart cities in Europe. Journal of Urban Technology, No. 18(2). Pp. 65-82
10. Harrison, C., & Donnelly, I. A. (2011). A theory of smart cities. In Proceedings of the 55th Annual Meeting of the ISSS-2011, Hull, UK (Vol. 55. No. 1).
11. Yankovoi, R., Stadniichuk, R., Zhosan, H., Garafonova, O., Biriukov, I. (2024). Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and PracticeThis link is disabled, No. 2(55). Pp. 75–88
